Розділи

Карта сайту →

UK
Інструменти

Одяг і рукавиці зварника

Етикетка з номером норми каже більше, ніж вигляд і ціна. Нижче — що означають позначення EN ISO 11611, EN 12477, EN 388 і EN 407 і чого на зварюванні не можна вдягати взагалі.

Коротка відповідь

  • Одяг — EN ISO 11611, клас 1 або 2 залежно від кількості бризок.
  • Рукавиці — EN 12477, тип A для MMA і MAG, тип B для TIG.
  • Взуття — EN ISO 20345, клас S3 з підошвою HRO і закритим верхом.
  • Маска — EN 175 на щиток, EN 379 на світлофільтр, ступінь затемнення за струмом.

Норми й позначення

НормаЩо охоплюєМаркування
EN ISO 11611Одяг для зварювальних робітклас 1 / клас 2
EN ISO 11612Одяг для захисту від тепла й полум’яA B C D E F
EN 12477Рукавиці зварника (типи A і B)A / B
EN 388Рукавиці — механічні ризикиabcd
EN 407Рукавиці — термічні ризикиabcdef
EN ISO 20345Взуття захиснеS1 · S2 · S3 · HRO
EN ISO 20349-2Взуття для зварювання (знак WG)WG
EN 175 · EN 379Захист очей і обличчя під час зварюванняDIN 9–13
Реклама

EN 407, EN 12477, EN ISO 20349: це норми одягу?

Ні. У зварювального одягу одна норма — EN ISO 11611 (а для захисту від тепла й полум’я загалом — EN ISO 11612). EN 12477 і EN 407 — норми рукавиць: перша задає типи A і B зварювальних краг, друга описує стійкість до тепла й полум’я шістьма цифрами. EN ISO 20349-2 стосується взуття, знак WG означає стійкість до бризок рідкого металу. Сама EN 407 на етикетці не доводить, що річ зварювальна. Повний комплект — у статті про ЗІЗ зварника.

Клас 1 чи клас 2

EN ISO 11611 ділить одяг на два класи за тим, скільки бризок і скільки променистого тепла він має витримати. Клас 1 достатній за невеликого розбризкування: TIG, тонкий лист, струми приблизно до ста ампер. Клас 2 — для MMA і MAG на більших струмах, для позиційного зварювання і всюди, де бризки летять угору й за комір.

Практичне правило: якщо після зміни знаходиш пропалені цятки на рукавах, клас був занизьким — або одяг просто зносився. Тканина втрачає захисні властивості після кількох років прань, а пропалені дірки не заростають.

Рукавиці: тип A чи тип B

EN 12477 — норма саме для зварювальних рукавиць, і вона розрізняє два типи. Тип A — вища теплостійкість ціною чутливості, для покритого електрода й напівавтомата. Тип B — вища спритність ціною захисту, для TIG, де присадку ведуть пальцями.

На тій самій рукавиці стоять ще два позначення. Чотири цифри EN 388 описують механічні ризики: стирання, поріз, розрив, прокол. Шість цифр EN 407 — термічні ризики, і для зварника важливі передусім дві останні: стійкість до дрібних і до великих бризок розплавленого металу.

Мокра рукавиця перестає бути ізоляцією

Шкіра, промокла від поту чи води, проводить струм. За зварювання у вологі, лежачи та в замкнених просторах це один із реальних шляхів ураження — тому рукавицями не працюють мокрими, а в таких умовах діють додаткові заходи, описані в електробезпеці.

Чого не можна вдягати

Синтетику під низ. Поліестер і нейлон не горять — вони плавляться. Розплав прилипає до шкіри, і опік виходить глибший, ніж від самої бризки. Білизна на зварюванні — бавовна або вовна, і це стосується шкарпеток теж.

Замащений одяг. Олива й мастило на робі — це паливо. Та сама куртка, що чистою витримує бризку, у плямах займається.

Кишені й манжети догори. Бризка потрапляє всюди, де знайде відкриту кишеню чи закочений рукав, і лишається там. Штанини носять поверх халяви, ніколи не заправляють у черевик.

Шнурки назовні й відкриту щиколотку. Звідси береться більшість опіків стоп: крапля знаходить дорогу всередину черевика, і дістати її звідти в рукавицях нічим.

EN ISO 11611 у цифрах: клас 1, клас 2, A1 і A2

Клас на етикетці — не оцінка виробника «краще–гірше», а результат конкретних випробувань тканини. Клас вирішують два з них: скільки крапель розплавленого металу тканина витримає, перш ніж температура під нею підніметься на 40 K, і за скільки секунд променисте тепло нагріє її на 24 K (показник RHTI24). Мінімуми узгоджено наводять виробники тканин TenCate і HAVEP, а роботи за класами — додаток A норми у викладі Kübler і powerandcables:

EN ISO 11611: чим клас 1 відрізняється від класу 2 (мінімуми випробувань)
ВипробуванняКлас 1Клас 2
Краплі розплавленого металу до нагріву на 40 K (ISO 9150)≥ 15 крапель≥ 25 крапель
Променисте тепло, RHTI24 (ISO 6942)≥ 7 с≥ 16 с
Поширення полум’я (ISO 15025)A1 обов’язково, A2 на вибірA1 обов’язково, A2 на вибір
Типові роботи (додаток A норми)TIG, MIG на малому струмі, MMA рутиловим електродом, паяння твердим припоєм, робота на машинах плазмового різанняMMA основним і целюлозним електродом, MAG, MIG на великому струмі, порошковий дріт, ручне плазмове й кисневе різання, стругання, робота над головою, тісні простори
Дві стовпчикові діаграми: у випробуванні краплями розплавленого металу за ISO 9150 клас 1 вимагає щонайменше 15 крапель, клас 2 щонайменше 25; у випробуванні променистим теплом RHTI24 за ISO 6942 клас 1 щонайменше 7 с, клас 2 щонайменше 16 с
Клас добирають на весь комплект — під найважчу роботу за зміну, а не під найлегшу.

Завантажити схему: SVG · PNG

Як це читати. Клас 2 витримує на дві третини більше крапель (25 замість 15) і більш ніж удвічі довше захищає від променистого тепла (16 с замість 7). Обидва класи проходять однакове випробування на поширення полум’я: A1 — полум’я підносять до поверхні тканини, це обов’язково; A2 — до краю, це додатково. A2 важливе внизу штанин, рукавів і поли куртки, де іскра влучає саме в край матеріалу. Етикетка «EN ISO 11611 клас 2 A1+A2» — найповніший варіант цієї норми.

Приклад вибору. Зварник зранку варить MAG на металоконструкції (180 А), після обіду — TIG по нержавійці. Клас добирають під важчу роботу: MAG — це клас 2, отже, увесь комплект класу 2. Навпаки не працює: куртка класу 1 на MAG прогорить за кілька тижнів на передпліччях і грудях, куди летить більшість бризок.

EN ISO 11611 і EN ISO 11612: у чому різниця

Обидві норми — про вогнестійкий одяг, але захищають від різного. EN ISO 11611 написана під зварювання: дрібні краплі металу, короткочасний контакт із полум’ям, випромінювання дуги. EN ISO 11612 стосується роботи з теплом і полум’ям загалом — металургія, ливарня, печі — і описує захист літерними кодами з рівнями:

  • A1/A2 — обмежене поширення полум’я (як в 11611);
  • B1–B3 — конвективне тепло;
  • C1–C4 — променисте тепло;
  • D1–D3 — бризки розплавленого алюмінію;
  • E1–E3 — бризки розплавленого заліза;
  • F1–F3 — контактне тепло.

Практичний висновок: одяг лише з EN ISO 11612 — не зварювальний, бо не проходив випробування дрібними краплями за ISO 9150, яких вимагає 11611. Куртка з обома нормами годиться і для зварювання, і для роботи біля печі чи на розливанні, де важливі коди D та E. На етикетках трапляються ще EN 1149-5 (антистатичні властивості) та IEC 61482-2 (електрична дуга під час електроробіт) — це окремі небезпеки, до зварювання стосунку не мають.

Матеріал: шкіра, вогнестійка бавовна, змішані тканини

Шкіра найкраще тримає важкі бризки й жар, тому з неї шиють фартухи, нарукавники, пелерини для стелі та краги. Вона важка й спекотна, тож повний шкіряний костюм — радше виняток. Бавовна з вогнезахисним просоченням — найпоширеніша тканина для курток і штанів: дихає й недорога, але просочення тримається певну кількість прань, яку вказує виробник. Змішані тканини з від природи вогнестійкими волокнами (арамід, модакрил) властивостей під час прання не втрачають, легші й дорожчі. Хай який матеріал, придатність визначають норма й клас на етикетці, а не вигляд тканини.

Краги: як читати EN 12477, EN 388 і EN 407

Зварювальна рукавиця за EN 12477 мусить мати результати механічних випробувань (EN 388), термічних (EN 407) і відповідати загальним вимогам до рукавиць (раніше EN 420, тепер EN ISO 21420). Тип A має досягати вищих термічних і механічних рівнів, тип B — вищої спритності пальців. Приклад читання маркування на крагах для MMA:

  • EN 388 «3122X» — стирання 3, поріз 1, роздирання 2, прокол 2; X означає, що випробування не проводили.
  • EN 407 «413X4X» — горючість 4, контактне тепло 1, конвективне 3, променисте не випробовували, дрібні бризки 4, великі бризки не випробовували.

Для зварника головна — п’ята цифра EN 407: дрібні бризки розплавленого металу. Для MMA і MAG шукають високе значення на цьому місці й довгий раструб. Для TIG важливіше, щоб рукавиця була тонкою й сиділа по руці: завелика рукавиця типу B — гірше чуття прутка й частіше вольфрам у ванні.

Як носити зварювальний одяг

  1. Комір застебнутий. Під час TIG і MIG алюмінію відкрита шия обгорає від ультрафіолету за одну зміну.
  2. Рукав поверх раструба краги. Бризка скочується рукавом назовні краги, а не всередину.
  3. Клапани кишень застебнуті. Відкрита догори кишеня збирає краплі й тримає їх біля тіла.
  4. Штани поверх черевиків, без відворотів. Відворот ловить краплю біля кісточки — класичний опік зварника.
  5. Куртка заходить на штани. Під час нахилу на поясі не має відкриватися щілина.
  6. Нічого горючого в кишенях. Газова запальничка, сірники, папірці лишаються в шафці.

Прання, ремонт і коли списувати

Перуть за значками на етикетці: лише за таких умов виробник гарантує збереження захисних властивостей. Одяг в оливі чи мастилі перуть одразу: жир горить незалежно від того, чи вогнестійка тканина. Лагодять латкою з тканини з тими самими властивостями й вогнестійкою ниткою; латка з джинсу чи синтетики — діра в захисті.

Одяг списують, коли:

  • є наскрізні пропали або протертості, крізь які видно підклад;
  • тканина обвуглена, задубіла або стала ламкою;
  • масляні плями не відпираються;
  • перевищено кількість прань, указану виробником;
  • блискавки й застібки не тримають, і одяг не можна носити застебнутим.

Шкіряні краги сушать подалі від батареї: перегріта мокрою шкіра дубіє, сідає й тріскається. Крагу з пропалом чи розпоротим швом міняють одразу. У Польщі прання, обслуговування й ремонт одягу та ЗІЗ забезпечує роботодавець (ст. 2379 § 2 Кодексу праці), а самі засоби видає безоплатно (ст. 2376 § 1).

Типові помилки з одягом і крагами

  • Фліска чи футболка з поліестеру під курткою. Найчастіша зимова помилка: куртка прогорає в одній точці, а опік від розплавленої синтетики — на великій площі.
  • Закочені рукави в спеку. Ультрафіолет і бризки на передпліччя.
  • Одна пара краг на все. Товста крага типу A на TIG псує подачу прутка, тонка рукавиця типу B на MMA пропускає жар за кілька хвилин.
  • Сигнальний жилет із поліестеру поверх. Плавиться; на будові шукають сигнальний одяг, що відповідає й EN ISO 11611.
  • Куртка класу 1 на стругання й різання. Додаток A вимагає тут класу 2.
  • Мокрі краги під час зварювання в сирості. Ізоляції більше немає.

Решта спорядження

Захист очей і добір затемнення — зварювальна маска і калькулятор ступеня DIN. Захист органів дихання, який одяг не замінить — півмаски й наддув. Усе спорядження в одному місці — засоби індивідуального захисту.

Часті питання

Чи годиться звичайна роба для зварювання?

Ні. Одяг зварника має відповідати EN ISO 11611 — сенс у тому, щоб тканина не підтримувала горіння і щоб бризки в ній не застрягали. Звичайна бавовняна роба горить, а поліестер плавиться й прилипає до шкіри; опік від розплавленої синтетики загоюється гірше, ніж від самої бризки.

Чим рукавиця типу A відрізняється від типу B?

Теплостійкістю проти чутливості. EN 12477 ділить зварювальні рукавиці на тип A — товщі, для MMA і MAG, де бризок більше, — і тип B, тонші й чутливіші, для TIG, де присадку ведуть пальцями. Тип B на покритому електроді — це обпечені долоні, тип A на TIG — присадка на підлозі.

Що означають цифри на рукавиці?

Чотири цифри під значком молотка — це EN 388: стирання, поріз, розрив і прокол; що вище, то краще, діапазон зазвичай 0–4 або 0–5. Шість цифр під значком полум’я — EN 407: горючість, контактне тепло, конвективне, випромінювання, дрібні та великі бризки розплавленого металу. Зварникові найважливіші дві останні.

Що означають A1 і A2 на зварювальному одязі?

Це способи випробування на поширення полум’я за ISO 15025. A1 — полум’я до поверхні тканини, обов’язкове випробування для EN ISO 11611. A2 — полум’я до краю, додаткове; важливе біля країв рукавів і штанин. «A1+A2» означає, що тканина пройшла обидва.

Клас 1 чи клас 2 для напівавтомата MIG/MAG?

Для MAG — клас 2: додаток A норми EN ISO 11611 відносить MAG у CO₂ та сумішах, MIG на великому струмі й порошковий дріт до процесів із сильним розбризкуванням. Класу 1 досить для MIG на малому струмі й для TIG. У випробуванні клас 2 витримує щонайменше 25 крапель металу замість 15.

Чи годиться для зварювання одяг за EN ISO 11612?

Сам по собі — ні. EN ISO 11612 захищає від тепла й полум’я загалом (коди A–F), але не включає випробувань на зварювальні бризки, яких вимагає EN ISO 11611. Для зварювання потрібна 11611; у багатьох курток на етикетці обидві норми.

Як прати зварювальний одяг?

За значками на етикетці й одразу, якщо він в оливі: жир горить навіть на вогнестійкій тканині. Бавовна з просоченням зберігає властивості стільки прань, скільки вказує виробник. Латки — лише з вогнестійкої тканини й вогнестійкою ниткою.

Автор: , зварник, виготовлення металоконструкцій Оновлено:

Реклама