Розділи

Карта сайту →

UK
Інструменти

Як варити

Практика по кроках: положення, метали, конкретні вироби.

Розділ про те, що роблять руками. Кожен розбір влаштований однаково: спершу режими й підготовка, потім порядок дій по кроках, наприкінці — помилки, яких припускаються найчастіше, і як їх упізнати за виглядом шва.

Важлива особливість практичних задач: у них майже ніколи не вирішує один параметр. Тонкий метал не пропалюється не тому, що «зменшили струм», а тому, що разом зменшили струм, укоротили дугу, перейшли на зварювання з відривом і підклали мідну планку. Тому кроки в цих статтях — це послідовність, а не список опцій на вибір.

Якщо тільки починаєте, ідіть від простого до складного: спершу нижнє положення на металі 3–4 мм, де ванна прощає помилки, потім тонкий лист, потім вертикаль. Вертикальний шов на тонкому металі — задача одразу з двома ускладненнями, і братися за неї першою не варто.

Часті питання

Чому пропалює тонкий метал?

Тепла вкладається більше, ніж встигає відійти. Лікується не лише зменшенням струму: допомагають короткі ділянки врозбіг, підкладка під шов, збільшення швидкості та перехід на електрод меншого діаметра. Порядок швів важливіший за сам режим.

Як варити вертикаль, щоб метал не стікав?

Знизу вгору, зі зменшеним на 10–15 % струмом відносно нижнього положення, короткою дугою й коливаннями, що дають паузу по краях для кристалізації ванни. Згори вниз варять лише тонкий метал і лише там, де це дозволено картою.

З чого почати, якщо варю вперше?

З наплавлення валиків на пластину 5–8 мм у нижньому положенні, без з’єднання. Завдання — навчитися тримати дугу й вести її рівно. З’єднання має сенс починати лише тоді, коли валик виходить однаковим по всій довжині.