Вольфрамові електроди: кольори, маркування та застосування
Кольорове маркування торця за ISO 6848: яка присадка, для якого струму й якого металу підходить кожен тип, як точити і який струм витримує електрод кожного діаметра.
Колір і склад
| Марка | Колір торця | Присадка | Рід струму | Матеріали |
|---|---|---|---|---|
| WP | Зелений | Чистий вольфрам | AC | Алюміній, магній і сплави |
| WT-20 | Червоний | 2 % ThO₂ | DC | Сталь, нержавійка, титан, мідь |
| WT-10 | Жовтий | 1 % ThO₂ | DC | Сталь, малі та середні струми |
| WT-30 | Фіолетовий | 3 % ThO₂ | DC | Сталь, великі струми |
| WC-20 | Сірий | 2 % CeO₂ | AC / DC | Універсальний, чудовий на малих струмах |
| WL-15 | Золотистий | 1,5 % La₂O₃ | AC / DC | Універсальний |
| WL-20 | Синій | 2 % La₂O₃ | AC / DC | Універсальний, найходовіший |
| WZ-8 | Білий | 0,8 % ZrO₂ | AC | Алюміній, де неприпустиме забруднення шва |
| WY-20 | Темно-синій | 2 % Y₂O₃ | DC | Відповідальні шви, титан, глибокий провар |
Маркування задане ISO 6848 (у Європі — EN 26848), тому червоний торець у будь-якого бренду означає 2 % торію. Але трапляються нефарбовані або перефарбовані підробки: якщо дуга поводиться не так, як заявлено, річ часто саме в цьому.
Струм за діаметром електрода
| Діаметр, мм | DC−, А | AC, А | Присадка, мм |
|---|---|---|---|
| 1,0 | 15–80 | 15–55 | 1,0–1,6 |
| 1,6 | 70–150 | 60–120 | 1,6–2,0 |
| 2,0 | 100–200 | 80–160 | 1,6–2,4 |
| 2,4 | 150–250 | 120–210 | 2,0–3,0 |
| 3,2 | 220–350 | 180–280 | 2,4–4,0 |
| 4,0 | 300–450 | 240–350 | 3,0–4,0 |
Заточка
| Кут конуса | Струм | Що дає |
|---|---|---|
| 15–30° | Малий | Легке запалювання, вузька дуга, глибокий вузький провар. Швидко сідає. |
| 30–60° | Середній | Компроміс: стабільна дуга й прийнятний ресурс. |
| 60–90° | Великий | Широка дуга, максимальний ресурс, менший ризик оплавлення кінчика. |
| Кулька на торці | AC (WP, WZ-8) | Формується сама на змінному струмі, стійко тримає катодну пляму. |
Часті помилки
- Поперечна заточка. Риски впоперек осі змушують дугу блукати. Точити треба вздовж, на окремому диску лише для вольфраму.
- Дотик до ванни. Забруднений кінчик дає нестабільну дугу й вольфрамові включення у шві — електрод треба переточувати, а не «випалювати».
- WT-20 на змінному струмі. Торований вольфрам на AC розтріскується й розбризкується. Для алюмінію беруть WP, WZ-8 або WL-20.
- Завеликий виліт. Поза газовим захистом вольфрам окислюється й синіє. Виліт — не більший за діаметр сопла.
Часті питання
Яким вольфрамом варити алюміній?
На змінному струмі — WP (зелений) або WZ-8 (білий); вони добре тримають кульку на торці, потрібну для AC. На інверторах із квадратною хвилею впевнено працює й WL-20 (синій), причому із заточкою на конус, а не з кулькою.
Чим замінити торований WT-20?
WL-20 (лантанований, синій) — найближча заміна за поведінкою дуги на постійному струмі, без слабкої радіоактивності торію. WC-20 (церій, сірий) краще запалюється на малих струмах і зручний для тонкого металу.
Під яким кутом точити вольфрам?
Правило: довжина конуса дорівнює 2–3 діаметрам електрода. Гостра заточка (15–30°) дає вузьку дугу й стабільне запалювання на малому струмі, тупа (60–90°) — ширшу дугу й більший ресурс на високому струмі. Точити треба вздовж осі, а не впоперек: поперечні риски відводять дугу вбік.
Оновлено: