TIG — аргонодугове зварювання неплавким електродом
Метод для тих випадків, де шов важливіший за швидкість: нержавійка, алюміній, тонкий метал, кореневі проходи на трубах, харчове та декоративне обладнання. Позначення: GTAW (AWS), процеси 141 і 14x за ISO 4063.
Як називається
| Як називається | Назва |
|---|---|
| У нормі (ISO 4063) | 141 — Зварювання TIG суцільним присадковим матеріалом |
| Номер процесу | 141 |
| Міжнародне скорочення | TIG · GTAW |
| У цеху | TIG — аргонодугове |
Три імені одного й того самого. У технологічній карті та у свідоцтві зварника стоїть назва з норми з номером, в оголошенні про роботу й у цеху — скорочення, на американському кресленику — своє позначення. Знати варто всі три: робота одна, а в документах виглядає по-різному.
Як це працює
Дуга горить між вольфрамовим електродом і деталлю. Вольфрам не плавиться — він лише тримає дугу, а присадковий пруток зварник подає у ванну вільною рукою. Зона зварювання закрита аргоном із сопла пальника.
Звідси головна властивість методу: тепловкладення й кількість присадки керуються незалежно одне від одного. Можна проварити кромку взагалі без присадки, а можна наплавити валик, майже не гріючи деталь. Жоден інший ручний метод такого не дає.
Рід струму
| Режим | Метали | Чому так |
|---|---|---|
| DC− (пряма полярність) | Сталь, нержавійка, титан, мідь | Основне тепло йде в деталь, вольфрам гріється мало, провар глибокий |
| AC (змінний) | Алюміній, магній і сплави | Позитивний півперіод руйнує оксидну плівку |
| DC+ (зворотна полярність) | Практично не застосовується | Вольфрам перегрівається й оплавляється |
Режими за товщиною
| Товщина, мм | Вольфрам, мм | Струм DC−, А | Присадка, мм | Аргон, л/хв |
|---|---|---|---|---|
| 0,5–1,0 | 1,0–1,6 | 20–50 | 1,0–1,6 | 5–7 |
| 1,5–2,0 | 1,6 | 50–90 | 1,6 | 6–8 |
| 3,0 | 2,0–2,4 | 90–130 | 2,0–2,4 | 7–9 |
| 4,0–5,0 | 2,4 | 130–180 | 2,4–3,0 | 8–10 |
| 6,0–8,0 | 3,2 | 180–250 | 3,0–4,0 | 10–12 |
Повна таблиця зі швидкістю подачі дроту, TIG, тонким листом і профілем: Режими MIG/MAG і TIG.
Для алюмінію на змінному струмі струм беруть приблизно на 20–30 % вищий, а витрату аргону — на 2–4 л/хв більшу.
Що налаштувати перед стартом
- Попередній продув (pre-flow) — 0,5–2 с. Газ має прийти в зону до запалювання дуги.
- Продув після (post-flow) — приблизно 1 с на кожні 10 А струму. За 150 А це 15 с: стільки остигають вольфрам і шов, і весь цей час їм потрібен захист.
- Запалювання. HF (безконтактне, високочастотне) — основне; Lift — дотиком із плавним підйомом, коли поруч чутлива електроніка.
- Баланс AC — 60–70 % «мінуса» для звичайного алюмінію; більше «плюса» — якщо поверхня сильно окислена.
- Спад струму (down-slope) — 2–5 с, щоб не лишити тріщину в кратері.
TIG не прощає бруду: мастило, волога, залишки маркера й оксидна плівка одразу дають пори та чорний наліт. Кромки під нержавійку зачищають окремою щіткою з нержавіючого дроту, алюміній — щіткою та знежиренням безпосередньо перед зварюванням, а не «вчора».
Типові проблеми
| Симптом | Причина |
|---|---|
| Вольфрам синіє й чорніє | Мало газу, коротке продування після, завеликий виліт |
| Вольфрамові включення у шві | Дотик електродом ванни або присадки |
| Шов сірий і пухкий на нержавійці | Перегрів, немає піддуву, забруднений аргон |
| Дуга блукає | Поперечне заточення вольфраму, магнітне дуття, забруднення |
| Ванна не змочує алюміній | Недостатній струм, хибний баланс AC, оксидну плівку не знято |
Часті питання
Чому алюміній варять на змінному струмі?
Через оксидну плівку Al₂O₃: вона плавиться за 2050 °C, тоді як сам алюміній — за 660 °C. У додатному півперіоді дуга руйнує цю плівку (катодне розпилення), у від’ємному — гріє метал. Звідси й налаштування балансу AC: більше «плюса» — чистіша поверхня, більше «мінуса» — глибший провар.
Який вольфрам взяти для нержавійки?
WL-20 (синій) або WC-20 (сірий) на постійному струмі DC−, заточка на конус довжиною 2–3 діаметри. Подробиці за всіма типами — у таблиці вольфрамових електродів.
Навіщо потрібен піддув під час зварювання труб?
Корінь шва зсередини труби лишається без захисту й окислюється: на нержавійці з’являється пухкий чорний наріст, який різко знижує корозійну стійкість і слугує концентратором напружень. Піддув аргоном усередину труби розв’язує проблему; вміст кисню перед зварюванням доводять нижче 0,1 %.
Оновлено: