Генератор pWPS
Попередня карта технології зварювання за EN ISO 15609-1: вкажіть спосіб, групу основного матеріалу, товщину й положення — генератор збере бланк із розробкою кромок, присадкою, газом, струмом і тепловим режимом. Бланк можна завантажити таблицею й доповнити у своєму шаблоні.
Коротка відповідь
pWPS — це та сама карта, що й WPS, але до випробування: поля ті самі, тільки нічого в них ще не підтверджено. Її пишуть, за нею зварюють зразок, і після протоколу WPQR вона стає WPS. Генератор нижче збирає такий бланк за вашими даними: розробку кромок, присадку, газ, струм і тепловий режим.
Звідки генератор бере числа
Режими приходять із тих самих таблиць, що друкують на сайті сторінки MIG/MAG, TIG і струму при ручному дуговому: діаметр присадки, струм, напруга й витрата газу добираються за товщиною. Розробку кромок обчислює та сама функція, що й у калькуляторі розробки кромок, — кут, зазор і притуплення в бланку ті самі, що там. Від себе генератор додає добір присадки й захисного газу за групою основного матеріалу та розкладку всього цього по рядках EN ISO 15609-1.
Не рахує погонну енергію: до неї входить швидкість ведення, а її вимірюють на зразку — у бланку під неї залишено порожній рядок. Не знає вашої плавки: підігрів тут типовий за групою й товщиною, точне число дає EN 1011-2 за вуглецевим еквівалентом. Не робить алюміній: для нього потрібні 131 і 141 та інші режими, а таблиць такого вигляду на сайті поки немає — вгадувати числа в документі, який несуть у приймання, не можна. І головне: він не атестує технологію.
Від pWPS до WPS
Порядок такий: пишете pWPS, зварюєте за нею контрольний зразок, віддаєте його на випробування, отримуєте протокол WPQR — і лише після цього та сама карта стає WPS. Поки протоколу немає, документ лишається попереднім, хай би як акуратно його заповнили.
Атестація покриває не одне поєднання, а діапазон: інші товщини, діаметри й положення, що в нього потрапили, окремого WPQR не потребують. Саме тому зразок обирають не найпростіший, а найвигідніший за охопленням.
Як заповнити pWPS поле за полем
Бланк генератора має пʼять блоків у тому самому порядку, що й EN ISO 15609-1. Перші чотири заповнює генератор, пʼятий — ви. Нижче — що означає кожен рядок і де найчастіше папір розходиться з тим, що насправді відбувається на посту.
Зʼєднання і матеріал
Спосіб за ISO 4063 — це номер, а не назва: 111 (покритий електрод), 135 (MAG суцільним дротом), 136 (порошковий дріт у захисному газі), 141 (TIG). У pWPS пишуть номер, бо від нього залежить діапазон атестації: 135 і 136 для приймання — два різні способи. Група матеріалу — за ISO/TR 15608: 1.1 — сталі з межею текучості до 275 МПа (S235, S275), 1.2 — до 360 МПа (S355). Групу беруть із сертифіката на лист, а не з креслення. Підготовку кромок, кут α, зазор b і притуплення c рахує та сама функція, що й калькулятор розробки кромок; у кутового шва ці три рядки лишаються порожніми — кромки не скошують. Положення записують символом ISO 6947 (PA, PB, PC, PF, PG, H-L045): слова «вертикально» замало, з нього не видно, знизу вгору чи згори вниз. Символи розібрано на сторінці про положення при зварюванні.
Присадка і газ
Позначення присадки пишуть повністю, з номером стандарту: «EN ISO 14341-A G 42 2 M21 3Si1», а не «дріт SG2». Торгову назву можна поставити поруч, але приймання перевіряє класифікацію. Діаметр і витрата газу приходять із таблиці режимів за товщиною. Газ записують символом ISO 14175 (M21 — аргон з 18 % CO₂); для нержавіючої сталі при 135 генератор ставить M12, бо вуглець із газу навуглецьовує шов.
Режими і тепловий режим
Струм і напруга — діапазони, а не числа: точну точку виставляють на зразку, і саме вона потім іде в протокол. Кількість шарів у бланку — це розрізнення «однопрохідний / багатопрохідний», бо так їх розрізняє діапазон атестації. Підігрів типовий за групою і товщиною — для конкретної плавки рахуйте його калькулятором підігріву з вуглецевим еквівалентом із сертифіката. Міжшарова температура — верхня межа: для груп 1 і 2 генератор пише 250 °C, для 3.1 — 200 °C, для нержавіючої 8.1 — 150 °C.
Що заповнюєте в себе
Номер pWPS, виготовлювача, зварника, дату, підпис — і погонну енергію. Її рахують після зразка: вимірюють довжину валика і час, підставляють струм і напругу в калькулятор погонної енергії. Рядок «посилання на WPQR» лишається порожнім, доки протоколу немає.
Приклад: спосіб 135, лист 10 мм, кутовий шов у PB
Налаштування: 135, група 1.1, товщина 10 мм, діаметр 0 (лист), кутове зʼєднання, положення PB. Генератор заповнює бланк так:
| Рядок | Значення | Звідки |
|---|---|---|
| Підготовка кромок | кутовий шов без розробки; α, b, c — порожньо | тип зʼєднання |
| Присадка | EN ISO 14341-A G 42 2 M21 3Si1, Ø 1,2 мм | група 1.1 + таблиця MAG, рядок 8–10 мм |
| Газ | M21 — ArC-18, 16–18 л/хв | ISO 14175 + таблиця MAG |
| Струм, напруга | DC+, 220–280 А, 26–29 В | таблиця MAG, рядок 8–10 мм |
| Проходи | багатопрохідний | кутове з’єднання, лист понад 4 мм |
| Підігрів / міжшарова | не потрібен / 250 °C | група 1.1 до 25 мм |
| Термообробка | не потрібна | група 1.1 |
Як це читати. Діапазон струму взято з рядка таблиці для товщини 8–10 мм, і він стосується товщини, а не положення: у PB ванна стікає на нижню полицю, тож робочу точку підбирають на зразку так, щоб не було підрізу на вертикальній стінці. Обрану точку — конкретний струм і напругу — записують у протокол зразка, а не в pWPS. Підігріву генератор не ставить, бо для групи 1.1 поріг лежить біля 25 мм; але якщо сертифікат показує високий вуглецевий еквівалент, вирішує калькулятор підігріву, а не бланк.
Перш ніж зварювати зразок, перевірте діапазон: калькулятор діапазону WPQR для кутового шва 10 мм дає листи від 5 до 12 мм. Якщо у виробництві є й листи 15 мм, вигідніше одразу зварити товщий зразок, ніж потім робити другий WPQR.
Що робити з pWPS далі
- Перенесіть таблицю (кнопка CSV) у фірмовий шаблон, присвойте номер, впишіть виготовлювача.
- Перевірте діапазон атестації і виберіть зразок так, щоб він покрив товщини й положення виробництва.
- Зваріть зразок за pWPS у присутності випробувальної організації; запишіть фактичні струм, напругу, швидкість і температури.
- Віддайте зразок на випробування за EN ISO 15614-1 (візуальний контроль, капілярний або магнітний, радіографія або ультразвук, руйнівні випробування — набір залежить від зʼєднання).
- За позитивного результату отримуєте протокол WPQR; на його основі випускаєте WPS для виробництва з режимами всередині діапазону.
Докладніше про сам документ і його рядки — у статті про попередню карту pWPS.
Часті помилки в pWPS
- Торгова назва замість класифікації присадки. «Дріт 1,2 зі складу» не дає перевірити, чи пасує присадка до групи матеріалу. Пишіть позначення зі стандартом.
- Одне число замість діапазону. «250 А» в pWPS зобовʼязує зварювати зразок рівно на 250 А. Діапазон лишає місце для налаштування, а фактичне значення однаково потрапить у протокол.
- Положення словами. «Вертикальне» — це PF або PG, і ця різниця змінює діапазон: зразок у PF не покриває PG (згори вниз), а за вимог щодо ударної вʼязкості чи твердості знизу вгору ще й зварюють з більшою погонною енергією, ніж згори вниз.
- Група матеріалу з креслення. На кресленні S235, у сертифікаті S355J2 — бо такий лежав на складі. Атестують те, що насправді зварювали.
- «Найпростіший» зразок. Лист 6 мм у PA зручний, але покриє мало. Зразок вибирають під діапазон виробництва.
- pWPS у цеху замість WPS. Доки протоколу немає, за pWPS зварюють лише зразок.
Часті питання
Чим pWPS відрізняється від WPS?
Полями — нічим, вони ті самі. Різницю робить протокол: за WPS стоїть WPQR, що підтвердив придатність шва за цією картою, а в pWPS його ще немає. Тому за pWPS зварюють зразок, а не виріб.
Чи можна зварювати за pWPS на виробництві?
Лише там, де атестована технологія взагалі не потрібна. Щойно роботу приймають за EN 1090 або ISO 3834, а замовник просить WPS, потрібен протокол WPQR — без нього карта не документ, а намір.
Чому в бланку порожній рядок на погонну енергію?
Бо до неї входить швидкість ведення, а її не вивести з товщини: вона залежить від зварника, положення й того, як іде ванна. Струм і напругу генератор дає, швидкість вимірюєте на зразку — і рахуєте погонну енергію окремим калькулятором.
Чому не можна вибрати алюміній?
Бо для нього потрібні інші способи (131 і 141), інші присадки й інші режими, а таблиць режимів для алюмінію на сайті поки немає. Підставити сюди сталеві числа означало б віддати в приймання документ із хибними даними.
Хто підписує pWPS і чи може це зробити сам зварник?
pWPS — документ виготовлювача, а не зварника: її готує і підписує той, хто відповідає за технологію, на підприємстві за ISO 3834 або EN 1090 — координатор зварювання. Зварник вписується в рядок «зварник і клеймо» лише при зразку, бо перевірятимуть саме його руку.
Чи потрібна для pWPS певна форма бланка?
Ні. EN ISO 15609-1 перелічує, які відомості мають бути в документі, а приклад бланка дає в додатку як зразок, а не обовʼязок. Тому таблиця з генератора годиться як заготовка: переносите її у свій фірмовий шаблон і дописуєте номер, виготовлювача й підпис.
Який діапазон товщин покриє зразок, зварений за цією pWPS?
Залежить від зʼєднання і кількості проходів. Для прикладу з цієї сторінки — кутовий шов на листі 10 мм — калькулятор діапазону WPQR дає листи від 5 до 12 мм. Стиковий багатопрохідний зразок 10 мм покрив би від 3 до 20 мм. Перевірте це до зварювання зразка, а не після випробувань.
Оновлено: