Що варять для двору й саду
Половина замовлень майстерні — не конструкції, а речі, що стоять у дворі: альтанка, теплиця, лавка, гойдалка, дровітня. Навантажень вони майже не несуть, зате цілий рік стоять надворі, і вирішує в них не розрахунок, а переріз, вузол і покриття.
Альтанка: чим вона різниться від навісу
Ззовні різниця непомітна: ті самі чотири стійки й той самий дах. Різниця внизу. У навісу немає ні підлоги, ні огорожі, і штовхати його нікому, тому жорсткості вистачає верхньої обв’язки. В альтанки є поручні, на які спираються, і підлога, якою ходять із посудом, — отже стійки треба зв’язати й унизу.

Закладні в майданчику ставлять до бетону, а не після: анкер у готову плиту працює гірше й коштує дорожче, а на тонкій стяжці ще й викришує край. Якщо майданчика поки немає, альтанку ставлять на гвинтові палі й підлогу кладуть по лагах — це розбирається й переноситься, чого плита не дозволяє.
Які бувають альтанки

Відкрита чотирисхила — те, що замовляють найчастіше: стіл на шість-вісім осіб, продув з усіх боків, дах від дощу. Прибудована до дому дешевша саме тому, що дві стійки з чотирьох заміняє стіна, але її не можна поставити там, де стіна глуха й без відмостки.
Закрита альтанка зі склінням — уже не альтанка, а маленький дім: їй потрібна справжня підлога, а не настил по лагах, і її не можна ставити без ухилу майданчика. Розбірний каркас, навпаки, живе три місяці на рік, а решту часу в гаражі; його варять із тонкої труби 20×20 і збирають на болтах.
Теплиці й парники
Тут усе вирішує крок дуги, а не товщина покриття. Полікарбонат міняють раз на сім-вісім років, плівку — кожні два роки, а каркас лишається. Дуга через 0,65 м тримає мокрий сніг; через метр — складається першої ж зими, і разом із нею рветься покриття.

Парник — це не маленька теплиця, а інший предмет: до нього не входять, а відкривають кришку. Тому в нього немає дверей, немає проходу посередині, і вся економія йде на металі, а не на розмірі. Зимова теплиця вимагає і фундаменту, і подвійної дуги, і опалення — як правило, дешевше поставити дві звичайні.
Лавки, столи, урни та квітники

У всіх вуличних меблів одна й та сама помилка в дешевому виконанні: дошку кріплять до каркаса наскрізь шурупом згори. Вода стоїть у лунці біля голівки, дерево там гниє першим, і за три роки дошка ламається рівно по кріпленню. Правильно тягнути болт знизу, з-під каркаса.
Квітник і урна відрізняються від лавки тим, що в них завжди є вода. Дно в них роблять не глухим, а з отворами й на ніжках: між дном і майданчиком має бути зазор, інакше іржавіє не виріб, а місце під ним.
Дріб’язок для двору
Це те, що варять за день і що разом займає більш як половину замовлень на двір: гойдалка, сушарка, дровітня, вольєр, компостник, майданчик під баки. Спільне в них одне — стоять надворі цілий рік, отже фарбуються цілком, включно з внутрішніми поверхнями й торцями труб.

Заглушки на торцях труб — не окраса. Відкрита труба набирає воду, узимку її розриває по шву, і стається це завжди там, де не видно: у нижньому кінці стійки, під землею. Заглушку ставлять зварюванням або пластикову на розпір, але ставлять завжди.
Що далі
Якщо у дворі потрібен саме навіс для машини — це навіси, там само про опирання та ухил. Мангал, стіл із нержавійки та бак — вироби майстерні. Що почому й скільки чекати — як замовляють.
Часті питання
Чим альтанка різниться від навісу?
Підлогою та нижньою обв’язкою. Навіс тримається верхом: стійки, ферма, покрівля — і цього досить, бо штовхати його нікому. В альтанки є огорожа, на яку спираються, і підлога, якою ходять, тому стійки внизу в’яжуть у жорстку коробку. Звідси й різниця в ціні приблизно на третину за тієї самої площі.
З якої труби варять альтанку?
Стійки — 60×60 або 80×80 зі стінкою 2–3 мм, обв’язка — 40×40, кроквини — 40×20. На альтанку 3×3 цього досить із запасом. Тоншу брати не варто не через міцність, а через зварювання: тонкостінний профіль пропалюється на кутах і веде від нагріву.
Чи потрібен теплиці фундамент?
Звичайній — ні, вистачає гвинтових паль або закладних у ґрунт. Фундамент потрібен зимовій теплиці: там є опалення, і стрічка відсікає промерзання від грядки. Ще він потрібен на пучинистому ґрунті, де каркас без опори за дві зими виводить із площини й полікарбонат починає тріскати по кріпленню.
Чому гойдалку треба бетонувати?
Бо навантаження на неї не вертикальне, а розгойдувальне. Опора буквою А сама собою стійка лише на статику; під час розгойдування передня нога прагне піднятися із землі. Досить двох кубів бетону по 40 л під кожну пару ніг — але без них гойдалка виходить із ґрунту за сезон.
Оновлено: