Мангали, коптильні й печі
Це найчастіша річ, яку замовляють у зварника, і найбільш недооцінена. Ззовні мангал — коробка на ніжках, і здається, що дорожчий від дешевшого різниться красою. Насправді різняться товщиною стінки, наявністю колосника й тим, куди йде дим.
З чого зібрана жаровня
За висотою в жаровні чотири шари, і кожен відповідає за своє: решітка згори, вугілля, колосник під ними й зольник унизу. Зібраний без колосника мангал формально працює, але вугілля в ньому лежить у власній золі й гасне, а дно прогоряє першим, бо весь жар лежить просто на ньому.

Товщина стінки вирішує все інше. Два міліметри вигоряють за два сезони: сталь не горить, а окислюється й тоншає з кожним протоплюванням, і першим іде дно. Три-чотири міліметри живуть роками й тримають жар рівніше — товста стінка працює як акумулятор і не веде від перегріву.
Які бувають мангали

Розбірний беруть на сезон і в багажник: він легкий, тонкий і живе рівно стільки, скільки його не шкода. Стаціонарний із кришкою — уже річ, яка стоїть на одному місці й переживає господаря. Гриль-бочка й піч під казан — це не мангали, а інші прилади: у першої жар іде знизу й збоку, у другої гріється дно посуду, а не продукт.
Мангальний комплекс
Комплекс різниться від мангала не розміром, а тим, що навколо вогнища стоїть усе інше: стіл під нарізання, полиця під дрова, мийка, іноді казан і коптильня. Сенс один — не ходити з тарілками через двір.

Коптильню не можна об’єднувати з жаровнею в одному корпусі, хоча просять про це часто. Копчення йде за 30–90 °C димом від тліючої тріски, а над вугіллям температура втричі вища й дим інший. Тому коптильня — окрема шафа зі своїм димогенератором, і пов’язує їх лише спільний стіл.
Димохід і тяга
Тяга береться з різниці висот, а не з діаметра труби. Півтора метра від рівня вугілля — мінімум, за якого дим іде вгору й у штиль. Якщо поряд дах, труба має вийти вище за коник, інакше вітер задавить її зворотним потоком, і дим піде в обличчя.

Три верхи труби плутають між собою постійно. Парасолька закриває від дощу й снігу. Іскрогасник — сітка, яка не пускає назовні палаючі частинки, і він обов’язковий там, де поряд покрівля, суха трава або тент. Шибер стоїть не вгорі, а в самій трубі й регулює тягу: прикрив — вугілля горить повільніше й жар тримається довше.
Що далі
Мангал під дахом і альтанка з мангальною зоною — у статті двір і сад. Нержавійка для кухні, баки й обв’язка — вироби майстерні. Скільки це коштує й скільки триває — як замовляють.
Часті питання
Яка товщина сталі потрібна мангалу?
Від 3 мм, а краще 4. Двоміліметрова стінка вигоряє за два сезони: метал не так горить, як окислюється й тоншає з кожним протоплюванням. Чотири міліметри живуть роками й тримають жар рівніше — товста стінка працює як акумулятор тепла й не веде від перегріву.
Чи потрібен мангалу колосник?
Потрібен, якщо смажите довго й часто. Колосник підіймає вугілля над дном і пускає повітря знизу — вугілля горить рівно й не гасне у власній золі. Без нього зола лягає на вугілля і душить його, а дно жаровні прогоряє першим, бо весь жар лежить просто на ньому.
Якої висоти має бути труба?
Не менш як півтора метра від рівня вугілля, а якщо поряд дах — вище за коник. Тяга береться з різниці висот: коротка труба тягне лише на вітрі, а в штиль дим іде в обличчя. Парасолька задування не скасовує — вона лише не дає вітру бити в трубу згори вниз.
Чи можна ставити мангал під навісом?
Можна, якщо є труба або витяжна парасоля і якщо покрівля не горюча. Полікарбонат над вогнищем плавиться від висхідного жару навіть без відкритого полум’я, а тент спалахує від іскри. Під навісом мангал ставлять із трубою вище за покрівлю і з іскрогасником на ній.
Оновлено: