Мангали, коптильні й печі
Це найчастіша річ, яку замовляють у зварника, і найбільш недооцінена. Ззовні мангал — коробка на ніжках, і здається, що дорожчий від дешевшого різниться красою. Насправді різняться товщиною стінки, наявністю колосника й тим, куди йде дим.
З чого зібрана жаровня
За висотою в жаровні чотири шари, і кожен відповідає за своє: решітка згори, вугілля, колосник під ними й зольник унизу. Зібраний без колосника мангал формально працює, але вугілля в ньому лежить у власній золі й гасне, а дно прогоряє першим, бо весь жар лежить просто на ньому.

Товщина стінки вирішує все інше. Два міліметри вигоряють за два сезони: сталь не горить, а окислюється й тоншає з кожним протоплюванням, і першим іде дно. Три-чотири міліметри живуть роками й тримають жар рівніше — товста стінка працює як акумулятор і не веде від перегріву.
Які бувають мангали

Розбірний беруть на сезон і в багажник: він легкий, тонкий і живе рівно стільки, скільки його не шкода. Стаціонарний із кришкою — уже річ, яка стоїть на одному місці й переживає господаря. Гриль-бочка й піч під казан — це не мангали, а інші прилади: у першої жар іде знизу й збоку, у другої гріється дно посуду, а не продукт.
Мангальний комплекс
Комплекс різниться від мангала не розміром, а тим, що навколо вогнища стоїть усе інше: стіл під нарізання, полиця під дрова, мийка, іноді казан і коптильня. Сенс один — не ходити з тарілками через двір.

Коптильню не можна об’єднувати з жаровнею в одному корпусі, хоча просять про це часто. Копчення йде за 30–90 °C димом від тліючої тріски, а над вугіллям температура втричі вища й дим інший. Тому коптильня — окрема шафа зі своїм димогенератором, і пов’язує їх лише спільний стіл.
Димохід і тяга
Тяга береться з різниці висот, а не з діаметра труби. Півтора метра від рівня вугілля — мінімум, за якого дим іде вгору й у штиль. Якщо поряд дах, труба має вийти вище за коник, інакше вітер задавить її зворотним потоком, і дим піде в обличчя.

Три верхи труби плутають між собою постійно. Парасолька закриває від дощу й снігу. Іскрогасник — сітка, яка не пускає назовні палаючі частинки, і він обов’язковий там, де поряд покрівля, суха трава або тент. Шибер стоїть не вгорі, а в самій трубі й регулює тягу: прикрив — вугілля горить повільніше й жар тримається довше.
З чого його варять і чому
У мангала довговічність вирішує топка, а зручність — рама навколо неї. Лист добирають під вогонь, профілі — під жорсткість і під те, щоб ніщо не гріло руки.
- Топка — лист 4 мм, 31,4 кг/м², або 3 мм, 23,5 кг/м²; у двоміліметрового лише 15,7 кг/м², тому він так швидко прогорає.
- Ноги й рама — кутник L 40×40×4, 2,42 кг/м, або труба 40×40×3, 3,30 кг/м. Кутник простіше приварити до короба внапуск.
- Колосник — квадратний пруток 12 мм, 1,13 кг/м, із кроком близько 3 см; тонший пруток веде від жару.
- Ручки — труба 21,3×2,6, 1,20 кг/м, відсунуті від стінки топки на кілька сантиметрів, щоб не нагрівалися.
Оцинковку не використовують ніде, куди доходить вогонь: цинк випаровується, а його пари шкідливі. Решітку для їжі роблять із нержавійки або з чорної сталі, пропаленої з олією. Масу листа рахує калькулятор листа, а про пари під час зварювання є стаття зварювальний дим.
Шви й теплове розширення
- Короб топки — суцільні шви ззовні, щоб попіл не сипався в щілини; міцність тут не проблема, а герметичність — так.
- Колосник вкладний, а не приварений — сталь від жару видовжується, і жорстко приварений колосник за кілька топок вигинається дугою й тягне стінки.
- Ноги внапуск — кутник до кута короба двома швами; вузол біля вогню працює термічно, тож краще довший шов, ніж товщий.
- Товсте з тонким — за листа 4 мм і прутка 12 мм дугу ведуть на товщу деталь; тонка ручка пропалюється легше.
Лист 3–4 мм вариться напівавтоматом або рутиловим електродом без особливих труднощів; поради для тоншого листа — у статті зварювання тонкого металу.
Порядок виготовлення
- Розмір під решітку — довжину й глибину топки добирають під решітку чи шампури, а не навпаки.
- Розкрій листа — стінки гнуті з одного листа, де можна: менше швів у зоні вогню.
- Короб — прихоплення, перевірка кутів, шви ззовні.
- Рама й ноги — на рівному столі, потім короб на раму.
- Отвори — піддув під колосником, злив води в попільнику.
- Колосник і ручки — колосник вкладний на упорах, ручки з відступом.
- Фарбування й пропалювання — термостійка фарба, перша топка на слабкому вогні.
Захист від корозії
Топку фарбують термостійкою кремнійорганічною фарбою, яка полімеризується під час першої топки; звичайна й порошкова фарба згорять і відпадуть пластами. Усередині топку зазвичай не фарбують — жар однаково з’їсть фарбу, а пропалений шар окислів захищає краще, ніж здається. Найшвидше іржавіє попільник: попіл із вологою утворює їдку суміш, тож попіл вигрібають після кожної топки, а в дні попільника свердлять отвір для води. На зиму мангал накривають або ставлять під дах.
Типові помилки
- Оцинкований лист у топці — отруйні пари з першого вогню.
- Колосник приварений наглухо — дуга за кілька топок і тріснуті шви.
- Порошкова фарба на топці — пласти й запах гару.
- Немає отвору в попільнику — дощова вода з попелом проїдає дно за сезон.
- Ручка приварена просто до стінки — без рукавиці не взятися.
Як порахувати матеріали: стаціонарний мангал 80×40 см
Стаціонарний мангал із топкою 80×40×25 см з листа 4 мм (дно й чотири стінки, близько 0,92 м²), на чотирьох ногах із кутника, з верхньою рамою й нижньою полицею, колосником із 24 прутків 12 мм і двома ручками. Без кришки, труби й верхньої решітки.
| Елемент | Профіль | Довжина, м | Шт. | кг/м | кг |
|---|---|---|---|---|---|
| Нога | L 40×40×4 | 0,80 | 4 | 2,42 | 7,7 |
| Верхня рама | L 40×40×4 | 2,40 | 1 | 2,42 | 5,8 |
| Рама полиці | L 40×40×4 | 2,40 | 1 | 2,42 | 5,8 |
| Пруток колосника | □12 | 0,38 | 24 | 1,13 | 10,3 |
| Ручка | 21,3×2,6 | 0,40 | 2 | 1,20 | 1,0 |
| Разом | 30,6 | ||||
| Із запасом 5 % | 32 | ||||
Профіль — це 32 кг із запасом, а сама топка з листа 4 мм — близько 29 кг; з листа 2 мм вийшло б 14 кг, і саме ця різниця вирішує, чи проживе мангал два сезони, чи десять. Усе цілком перерахує калькулятор відомості матеріалів, а прутки колосника із шестиметрового хлиста розкладе карта розкрою.
Що далі
Мангал під дахом і альтанка з мангальною зоною — у статті двір і сад. Нержавійка для кухні, баки й обв’язка — вироби майстерні. Скільки це коштує й скільки триває — як замовляють.
Часті питання
Яка товщина сталі потрібна мангалу?
Від 3 мм, а краще 4. Двоміліметрова стінка вигоряє за два сезони: метал не так горить, як окислюється й тоншає з кожним протоплюванням. Чотири міліметри живуть роками й тримають жар рівніше — товста стінка працює як акумулятор тепла й не веде від перегріву.
Чи потрібен мангалу колосник?
Потрібен, якщо смажите довго й часто. Колосник підіймає вугілля над дном і пускає повітря знизу — вугілля горить рівно й не гасне у власній золі. Без нього зола лягає на вугілля і душить його, а дно жаровні прогоряє першим, бо весь жар лежить просто на ньому.
Якої висоти має бути труба?
Не менш як півтора метра від рівня вугілля, а якщо поряд дах — вище за коник. Тяга береться з різниці висот: коротка труба тягне лише на вітрі, а в штиль дим іде в обличчя. Парасолька задування не скасовує — вона лише не дає вітру бити в трубу згори вниз.
Чи можна ставити мангал під навісом?
Можна, якщо є труба або витяжна парасоля і якщо покрівля не горюча. Полікарбонат над вогнищем плавиться від висхідного жару навіть без відкритого полум’я, а тент спалахує від іскри. Під навісом мангал ставлять із трубою вище за покрівлю і з іскрогасником на ній.
Чи можна зробити мангал з оцинкованого листа?
Ні. Цинк за температури топки випаровується, а вдихання його оксиду дає симптоми, схожі на грип, — так звану ливарну гарячку. Топку, решітку й усе, що торкається жару чи їжі, роблять із чорної або нержавіючої сталі; оцинковка припустима хіба що на даху чи полиці далеко від вогню. Зварювання оцинкованого листа теж вимагає зняти цинк і доброї вентиляції.
Скільки важить топка мангала з листа 4 мм?
Короб 80×40×25 см із дном і чотирма стінками — це близько 0,9 м² листа, тобто за 4 мм майже 30 кг, удвічі більше, ніж із листа 2 мм. Разом із ногами, рамою й колосником виходить близько 60 кг сталі, тож стаціонарний мангал із товстого листа ставлять на постійне місце або дають йому колеса.
Оновлено: